«Світланія»

Продовжуємо цикл «Моя Полтава – мої роки і спогади» нашої  читачки і волонтера Оксани Кравченко. У 196 випуску циклу поговоримо про мистецтво Полтави, поностальгуємо за мистецтвом мирного часу.

Саме так колись називав Світлану Олійник, члена НСХУ,  живописець Віктор Трохимець-Милютін, котрий був активним учасником та незмінним старостою всіх мистецьких пленерів… 

Так назвала свою персональну виставку полтавка, що  нещодавно відкрилася у літературно-меморіальному музеї І. П. Котляревського. Це не перша виставка С. Олійник. Адже пані Світлана проводила свої виставки в музеї в 2009 та 2016 рр.. Світлана Валентинівна  - це відомий у Полтаві дизайнер, архітектор і художниця, талановита у всьому жінка, яку я знаю, поважаю, і про яку пишу вже понад 20 років. У неї прекрасні та талановиті доньки Жана, Яна і Юлія, які обрали батьківський шлях, адже її чоловік - архітектор. Незважаючи на завірюху тієї днини, до нашої сучасниці  на вернісаж прийшло багато друзів, поціновувачів її творчості та колеги по спілці.

Пані Світлана представила ретроспективу творчого доробку за 10 років. Тут на почесному місці твори, які показувала на виставці претендентів у Національну спілку художників у Києві, як композиція «Крила Надії», де панують блакитний та жовтуватий кольори, і надію Україні несуть голуби - птахи миру. Багато декоративних свічок на виставці, як спогади, сліди між минулим та майбутнім.  Цікавий світильник «Маргаритка». Іще одна робота колишнього претендента у спілку «Сад Тюільрі». Найбільше тут дерев, що шелестять листям, промовляють до нас. Це -  «Дерево солодких бажань», «Друге життя» ( берізка), «Горобина», «Грошове дерево», «Калиновий гай»…У їх створенні використано багато технік. На окремій стіні -  колаж «Ялинка філософська». А ще на виставці  було багато пролісків. Так зійшлися всі 12 місяців біля вогнища на цьому дійстві. Десятки птахів зібралися на вернісаж. Іще одна робота з серії про птахів  під назвою «Вибір». Це буде золота клітка чи воля вирішувати глядачам. Є на виставці Янголи, бо як же на  свято без них. Звучить «Музика вічності і нескінченності».  А ще тут символи років - Бик і Тигр, які мирно сусідують на лавочці - приклад для політиків і не тільки. Це фотозона, яку автор назвала «Соната на два голоси».

 Володимир Губар, професор архітектури вважає: «Поглядом усі дива не охопити. Світлана перевершила усі наші очікування!». 

Всі виступаючі на заході говорили про пані Світлану, як людину - зірочку, жінку - свято, жінку - сонце, котра ставиться до кожного свого твору, як до маленької дитини.

Глядачі у музеї відчули водоспад приємних емоцій, на деякий час поринули в казку, побували в дитинстві і  стали безтурботними  та просто щасливими, завдяки  майстерності дивовижної жінки Світлані Олійник.

Оксана Кравченко член НСЖУ і МСПУ