четвер, 16 червня 2022 р.

Обереги – символи України

Здавна наші предки не могли уявити свого життя без хрещеної ікони та верби на покутті, червоної калини, вишиванки… Ці символи були не лише невід’ємною частиною побуту, але й слугували захистом від усіляких негараздів. А що ми знаємо про обереги? 

Українські національні обереги – безцінна спадщина минулих часів, наші прадавні символи-захисники. Їх втілювали у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. 

Батьківська хата, вишитий рушник, бабусина вишиванка, лялька-мотанка, віночок, писанки – це наша родовідна пам’ять. На перший погляд ці прості й дивовижні предмети, родинні реліквії – обереги здаються якоюсь дрібничкою, яких дуже багато. Але це не так! Це – наші талісмани, які ми цінуємо поряд із душевними якостями – добром, милосердям, любов’ю. А найдорожче – наші корені, минуле родини. Традиційна українська хата – колиска нашого народу, бо Батьківщина починається з рідного порогу, а значить з батьківської домівки. Стародавній оберіг української родини – це вишитий рушник, що супроводжував усі знакові події життя людини. Вишита сорочка – символ родової пам’яті. Їх передавали із роду в рід і нізащо не віддавали з рідної хати. Вінок – один із найсильніших традиційних оберегів, його використовували не лише як елемент одягу, а й прикрашали ним оселю. Вінок із 12 різних живих квітів був найсильнішим оберегом для молодої дівчини. Квіти символізували чистоту, велич, любов, відданість; до вінка вплітали різнокольорові стрічки; кожен колір ніс у собі окремий символ. 

У домівці повинна бути лялька-мотанка, яка є оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої дитини, лялька забавляла дитину, допомагала їй пізнавати світ. Мати повинна була зробити мотанку  своїй доньці та подарувати на весілля, тим благословляючи її на щасливе заміжжя та народження здорових діточок. Оберіг викидати не можна – треба передати його вже своїм дітям. Лялька-мотанка – це не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Символ життя – це писанки, які були в кожній хаті. За традицією їх розписували дівчата та жінки. Розмальовувати писанки – це вже своєрідний ритуал. За законами писанкарства оберіг повинен зберігатися рік до чергового Великодня, а потім пишеться нове яйце, адже протягом року в людини щось змінюється в житті, вона прагне чогось нового. Писанки писали різними символами, які несуть у собі певне значення, своє значення мали і кольори. На відміну від крашанок, їх можна зберігати скільки завгодно, бо писанка – це оберіг життя.Прикрашали оселю також витинанки, які були не лише елементом, що прикрашає оселю, але й потужним оберегом. Їх виготовляли у вигляді хреста, дерева життя, янгола, барвінку. Всі ці символи несли свої обереги. Витинанками прикрашали божники та мисники, використовували  замість фіранок на вікнах. Обжинковий або зажинковий сніп дідух був також у кожній оселі. Зроблений він з пучків жита, який напередодні Різдва ставлять на покуті. Вважається, що в ньому перебувають душі предків. Дідух сприяє гарному врожаю та добробуту родини. Його ставили під час хрещення дитини, на весіллі, оскільки він був символом роду і ніби вітав нових членів родини, пов’язував їх з родовими традиціями та родовою пам’яттю.

Тож, давайте відроджувати обереги разом, вони донесуть культуру та звичаї українців наступним поколінням та оберігатимуть наші домівки. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки-мотанки, малюйте писанки, вишивайте рушники та сорочки. Нехай вони завжди оберігають вас.


 

1 коментар: