Продовжуємо публікацію кореспонденцій волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
14 грудня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко та Марія Пісцова провели етнографічний захід «Полтавська народна вишивка» для внутрішньо переміщених осіб у бібліотеці-філії 5.
Давньогрецький історик Геродот (V століття до нашої ери), описуючи побут скіфів, говорив, що в традиційному одязі цього народу використовувалася вишивка. Скіфи – це древні племена, що населяли степову зону нинішньої України. Арабські джерела, які відносяться до Х століття, згадують русів, які носили одяг з вишивкою. Археологічні розкопки наших науковців підтверджують давнє походження вишиванки. Зокрема, металеві та бронзові фігурки людей в ритуальному одязі, прикрашеному вишивкою. Вони були знайдені у Черкаській області та на Полтавщині.
Скіфські орнаменти були дуже символічними. Дослідники мають здогади щодо значень деяких з них. Наприклад, олень був символом всього скіфського народу, змія – родючості, лоза – життя, колесо – сонячної енергії, сонце – владу та життєву силу, лабіринт – світ та всесвіт, свастика – благополуччя. Деякі з них у спрощених формах вгадуються і на візерунках вишиванок.Традиційний орнамент вишиванок представлений геометричними, рослинними символами. Рідше використовувалося зображення тварин і птахів. Геометричні орнаменти вважаються найдавнішими, адже пов’язані з древньою слов’янською міфологією. Часто у вишивці використовується меандр – знак нескінченності, який також зустрічається в культурі Стародавнього Егопіта та Стародавній Греції. Він символізує нетлінність душі. Рослинний орнамент досить поширений. Найчастіше зустрічається вишивка у вигляді троянд, гілок, листя. Що стосується зображення тваринного світу, то частіше зображували птахів і тварин, характерних для певної місцевості, або давали свободу уяві. Часто на сорочках зображували міфічних звірів і жар-птиць. Вишивка в різних регіонах України традиційно має свої особливості. На Полтавщині вишивають білими, сірими і червоними кольорами: нитками, хрестиком і гладдю. На Поліссі – червоними нитками, використовуючи геометричний орнамент. На півдні використовували багато різних квіткових візерунків. Київські вишиванки поєднували в собі орнаменти різного типу. На Заході України використовували геометричний візерунок і яскраве поєднання кольорів.
Учасники прослухали розповідь, доповнену мультимедійною презентацією, про походження вишивки, давнього і найбільш поширеного виду народного мистецтва на Полтавщині. Познайомилися з розмаїттям орнаментів, значеннями їхньої символіки та колористики, групами оздоблених предметів (побутові речі, елементи одягу, аксесуари). Учасники поділилися думками про роль вишивки у їхньому житті та в українській культурі загалом.
Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим музеєм».
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар