У Полтаві багато бульварів, площ, вулиць, провулків, узвозів, прорізів та ліній. Кожен із них має свою власну історію, яка є частиною історії міста. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця у житті, для багатьох – це рідна домівка, дім, вулиця. Є в Полтаві порівняно «молода» вулиця, на якій багато зелені: вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати, весною розливається ароматом бруньок, а влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду мешканцям багатоповерхівок, якими забудована вулиця.
Народився він у 1823 році у селі Антипівці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер Черкаська область) в сім’ї безмаєтих дворян. Навчався Олександр у Золотоніському повітовому училищі, а в 1847 закінчив філософський факультет Київського університету і прибув до Полтави для влаштування на службу. Під впливом свого двоюрідного брата М.І.Гулака вступив до Кирило-Мефодіївського товариства, пізніше Навроцький був заарештований. Після звільнення служив у державних установах різних міст, у тому числі в Миколаєві. Перші вірші надрукував у 1861 році. Зробив близько 140 перекладів творів класиків світової літератури – Байрона, Міцкевича, Шіллера, Гейне, Беранже та інших. Переклав «Одіссею» та «Іліаду» Гомера, частину поеми Руставелі «Одягнений у барсове хутро». В поетичній творчості і перекладацькій роботі Навроцького визначне місце посідала історична тематика. Детальніше про нашого земляка ви зможете дізнатися з літератури бібліотеки-філії №5.
Немає коментарів:
Дописати коментар