«Мистецтво однієї миті»

Продовжуємо публікацію матеріалі волонтера Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У рамках проєкту «Музика нас поєднала» прослухали концерт учнів та викладачів Полтавської музичної дитячої школи імені Платона Майбороди у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського. Цей концерт підготувала Тетяна Лисенко, завідувач струно-смичковим відділом школи. Наймолодші учні Ксеня Порташнікова, Поліна Савченко, також старші Анастасія Святна та Владислава Уланова і Марія Єфремова, скрипалі, концертмейстер Наталія Єфремова, викладач цього навчального закладу, показали полтавцям свій високий рівень виконання зарубіжних творів, як норвезького композитора періоду романтизму Едварда Гріга, музичного діяча, піаніста, диригента, основоположника норвезької професійної композиторської школи, також українських авторів, зокрема Остапа Нижанківського, священика і композитора, диригента, члена Української національної ради ЗУНР. Переселенці та я у музеї Івана Котляревського дихали живою музикою, усвідомлюючи цінність підтримувати й долучатися до розвитку наших культурних надбань, не забувати про потреби душі навіть у часи війни.

А ще  тут побачили фотовиставку «Мистецтво однієї миті» членів Полтавської обласної організації НСФУ у рамках проєкту «Творчість – Дар Божий». Сьогодні бачимо своєрідну гібридизацію традиційної аналогової фотографії та стрімких цифрових новацій, співіснування естетик та підходів, що притаманні обом технологіям. Одна із небезпек для фотографії  у надзвичайно розширених, разом із цифрою та гаджетами, можливостях операційної системи медіуму. Звідси — безмежність та неосяжність сучасної фотографії, її участь у перегонах нескінченного репродукування та розмноження. Фотографія буквально розчиняється у масовій культурі, тому іноді важко розрізнити, що́ зараз перед нами — предмет мистецтва чи випадковий кадр, вдалий чи не дуже. От відповідь на це запитання і дає весняна виставка полтавських фотомитців. Всі учасники цієї колективної виставки працюють у жанрі пейзажу, але полюбляють портрети і репортаж. Їм подобається ловити різні цікаві моменти життя як позитивні, так і негативні. Неочікувані фотографії у цих професіоналів  фотосправи виходять чи не найкраще.

Тут вперше у Полтаві, завдяки голові нашої обласної організації фотомитців Сергію Назаркіну, показали свої 40 робіт чорно-білих та кольорових, де авторське бачення світу 22 авторів, які мешкають не лише на Україні (Полтава, Кременчук, Лубни та Харків), а і в Польщі, Німеччині, Канаді. Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та така її велика географія, її акцент — на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена трагічними подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на наш воєнний час.

Оксана Кравченко ,член НСЖУ та МСПУ