понеділок, 15 травня 2023 р.

Відгук на прочитану книгу С.Лема «Високий замок»

Спогади дорослої людини про своє дитинство – це цікаво, але складно: по-перше дорослий пам’ятає своє дитинство не зовсім таким яким воно було насправді, а по-друге він просто забуває, як це бути дитиною. 

Станіслав Лем не забув цього. Його «Високий замок» такий же, як і найкращі твори автора: безмежна іронія, м’який  гумор і дуже точні слова, які завжди до речі. Змальовуючи себе в дитинстві він зізнається, що «був чудовиськом, тероризував увесь дім», пише про свої «огидні схильності» до знищення власних іграшок (або якщо пощастить родинних меблів і посуду). 

Він не приховує, що любив солодке, це у нього залишилось на все життя. Навіть в юності він цупив мармелад у своїх товаришів по військовому табору. Але все це із такою безпосередністю і щирістю, які дають змогу відчути душевний стан маленької дитини, що потім стала великим письменником.

Євген Чумак, читач бібліотеки


 

1 коментар:

  1. Люблю Станіслава Лема фантаста, тепер мені цікаво прочитати його спогади про дитинство, дякую за інформацію

    ВідповістиВидалити