«Замок Броуді»

Продовжуємо публікувати матеріали волонтера і оптиміста Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Нещодавно із переселенцями із Харкова, Лисичанська та Краматорська побували на виставі Народного театру «На Павленках» під назвою «Замок Броуді» у Міському Центрі культури та дозвілля.

Режисер Галина Чернявська, яка поставила мою виставу «Ладо моє» у 2002-2003 рр. в Полтаві, у 2023 році здійснила свою давню мрію і зробила дуже вдалу постановку вистави за романом англійського прозаїка ХХ століття. Написав цей роман англійський письменник Арчибалд Кронін, який народився в сім’ї ірландця-католика. Його дитячі роки проминули у невеликому шотландському містечку Кардроссі. У 1914 p. Kронін вступив на медичний факультет університету в Глазго. У роки Першої світової війни служив медиком на військовому кораблі. Потім повернувся на студентську лаву, отримав диплом лікаря та на посаді медичного інспектора працював у шахтарських селищах Південного Уельсу. Мету своєї діяльності вбачав у покращенні умов праці шахтарів, був захоплений своїм фахом лікаря, а усвідомлення користі, що її він приносив, надихало його. Не залишав він і заняття наукою. У 1925 p. Kронін здобув звання доктора медичних наук. Однак невдовзі через недугу йому довелося перервати лікарську практику. Відірваний від повсякденних обов’язків, він почав писати роман. І знову, тепер вже новий вид творчої діяльності захопив його. За короткий час, а саме за три місяці, він написав свій перший роман «Замок капелюшника» (1931 р.), більше відомий у нас як «Замок Броуді». Кронін був дуже закритою людиною. Дідусь Кроніна — Олександр Монтгомері — працював майстром капелюхів. А наш головний герой романа, Джеймс Броуді, є володарем магазина капелюхів, тому можна зробити висновок, що дідусь Кроніна був свєрідним прообразом героя, хоча яка ця булалюдина, ми не знаємо. Однак, спостерігаючи із якою ювелирною точністю, автор показує історію однієї родини, можна сказати, що цей роман є частково автобіографічним. Останні 25 років життя Кронін провів у Європі, в Швейцарії. У друзях мав Лоуренса Олів’є, Чарльза Чапліна, Одрі Хепберн, у старшого сина якої був хрещеним батьком.

Прем`єра вистави за цим романом пройшла чудово. У "Замку Броуді" є лише жах і морок, там немає і не буде місця любові. У короткому матеріалі на блозі не вистачить місця розповісти про всіх героїв. Головний герой роману Джеймс Броуди — чоловік майже 45 років, велетень, суворового вигляду, сильний, жорстокий, пунктуальний , володар магазину капелюхів, який гордо називає «підприємством». А у виставі грає цього негативного героя чоловік, який не вирізняється великим зростом. Він розміняв восьмий десяток і не є великим, а навпаки маленького зросту, проте тримає у напрузі до останньої хвилини вистави не тільки мешканців свого будинку, а й глядачів. У ньому відчувається така сила та міць і лють, що показана у його жестах та міміці, що глядачі вірять в те, що Джеймс Броуді –людина-звір, котрий втратив все людське і у нього немає серця. Глядачі проводили місток у сучасність, адже сьогодні стільки жорстокості та насильства у сім`ях, проте все замовчується, як у минулому столітті. Жінки бояться в ХХІ столітті, як і в минулому говорити про це. За століття нічого не змінилося в суспільстві, від деспотів страждали і продовжують страждати родини у світі. Це висвітлила, немов прожектором, своєю виставою в Полтаві, режисер від Бога Галина Чернявська.

Це і результат майстерного втілення у образ негідника нашого добре відомого полтавцям, а після прем`єри вистави і переселенцям із Харкова та області, Лисичанська та Краматрська, Віктора Чернявського, актора і поета. Його герой сам не продає капелюхи, бо це не відповідає його шляхетності, бо вважає себе нащадком герцогського роду. Є слуга, який це робить щодня. В романі розкривається один із смертних гріхів – гординя. Це дійсно одна з найогидніших рис в людині. Вона здатна зруйнувати життя головного героя та життя його близьких людей. Правдивий деспот, а як зіграний! Ця роль є лебединою піснею полтавця Віктора Чернявського у театрі. Ця роль залишиться у спогадах усіх, хто побував на прем`єрах в Полтаві у березні та квітні 2023 року у театрі «На Павленках».

Маргарет Броуді — дружина Джеймса Броуді. Місс Броуді — полонена диявола. Мати трьох дітей, а ще дружина, хоча просто власність цього жахливого монстра. За романом їй 42 роки, хоча виглядає вона на 10 років старше завдяки постійній роботі в домі та життю в камінних стінах. Із привабливої дівчини вона перетворилася на стомлену жінку, Броуді не поважає її, використовуючи як служницю. Дружина не помічає нічого, живе лише своїм сином Метью. У Маргарет Броуді чудово перевтілилися Людмила Тимофєєва, актриса, котра не одне десятиріччя пропрацювала у Полтавському обласному музично-драматичного театрі Імені Миколи Гоголя. Останній раз полтавський глядач бачив її у виставі «Майстер і Маргарита». Нині пані Людмила знаходиться на заслуженому відпочинку, проте не сидить склавши руки. Нещодавно полтавці обговорювали  та хвалили її авторський проєкт, присвячений Лесі Українці, а тепер у неї нова і непроста роль в театрі «На Павленках». Зіграти людину, яку постійно зневажають, ображають, та ще й у воєнний час —великий талант! Так, його не займати нашій землячці! Пані Людмила щира і відверта перед глядачем, ми віримо кожному слову, жесту!

Ми ніколи не зможемо забути цю виставу, емоції, переживання, хвилювання, які відчули під час прем`єри, навіть якби захотіли, то нічого не вийшло б.

 Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ