Брошка-квітка

Продовжуємо публікація матеріалів волонтера Оксани Кравченко із багаторічного циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».

У ТРЦ «Київ», завдяки підтримці Надії Яківни Коновалової, начальнику відділу маркетингу та реклами, Заслуженому працівнику культури України, вже не один місяць проходять безкоштовні майстер-класи для дорослих переселенців із Харкова, Лозової, Лисичанська та Новоайдара, у рамках проєкту «Творчість – Дар Божий». 

Надія Коновалова посприяла тому, що у нас минулого року  пройшли три прекрасні майстер-класи, які провела талановитий педагог Лариса Леонідівна Геселевич, випускниця Полтавського Національного педагогічного університету  імені Володимира Короленка. На січневому занятті ми виготовляли брошки.

Мало хто знає, що пік популярності брошки виник в Середньовіччі, і цей пік супроводжує дуже романтична історія. Брошка не виглядала, як виглядає сьогодні, але мала цілком цікаві інтерпретації. Є дві версії появи цієї прикраси, точно стверджувати, яка з них більш достовірна не можемо, але обидві ведуть до двору французького короля Людовіка ХІV. Так, одного разу перед дуже важливим прийомом в королівському дворі, одній з придворних дам ненавмисно зіпсували сукню біля зони декольте. Кравцеві нічого не залишалося, як взяти просту швейну шпильку, стрічки і мереживо, що залишилися від сукні, скласти їх разом, і приколоти шпилькою в зіпсованому місці. Дама в той вечір викликала фурор, оскільки всі звертали увагу на таку незвичайну і цікаву прикрасу. Для виготовлення брошок використовували в той час найрізноманітніші елементи − складна вишивка, плетені шнури, атласні і шовкові стрічки, всілякі мережива. Після цього брошки почали робити з простих і дорогоцінних металів, прикрашаючи їх камінням, пір'ям і стрічками. З тих пір придворні дами, що бажали привернути до себе ще більшу увагу і виділитися на королівському прийомі, використовували всі різні брошки у вигляді різноманітних бантів, які робили самі або замовляли у майстрів. У той час брошка стала популярною прикрасою і серед чоловіків. Вони дуже ефектно доповнювали нашийні хустки, які були шалено популярні в цю епоху. Особливо яскраво культура носіння брошки показана в художньому фільмі «Анжеліка». Віддати належне в історії брошок мусимо  також  і французькій письменниці Марі де Севіньє. Саме вона у 17 столітті створила цей аксесуар у тій подобі, яку ми звикли бачити. Своїм фірмовим бантом вона викликала справжній фурор серед тогочасних дам! Вона одного разу проявила фантазію та  прикрасила своє пишне вбрання елегантною дорогоцінною квіткою на плечі. В той момент це був особливий, таємний знак − своєрідний «маячок», який передавав дуже важливу інформацію одному високопоставленому пану. З тих пір подібні знаки мадам де Севіньї стала використовувати регулярно, як засіб передачі секретної інформації. Наприклад, якщо пані була готова прийняти у себе таємного гостя, він отримував від неї той чи інший знак, про який вони домовилися заздалегідь. Алмазна брошка на правому плечі означала «так», а витончена прикраса з рубінами, прикріплена в зоні пишного декольте, означала «не сьогодні». Чарівна брошка з ліліями «призначала» побачення в саду, а ніжна аметистова фіалка символізувала зустріч в особистих покоях панянки. Французькі двори тим і прославилися в історії − своїм нескінченним кругообігом любовних інтриг і політичних змов, в яких виявлялися замішаними не тільки представники знаті, але і монарші особи. Винахідливість мадам де Севіньї тоді швидко підхопили і інші придворні дами, які навперебій почали успішно випробовувати витончену прикрасу як «передавача секретної інформації». Брошки успішно перейшли в ХХІ століття, хоча їм належить лише роль прикраси.

В даний час аксесуари та прикраси ручної роботи стають особливо популярними серед сучасниць. Серед цих виробів брошки з фетру займають лідируючі місця. І це не дивно, бо як тканина, фетр має дуже багату палітру кольорів і відтінків яскравих і пастельних тонів. Цей матеріал прекрасно тримає форму, його краї не обсипаються, тому їх можна додатково не обробляти. Фетр можна без проблем склеїти або зшити. Словом, робота з цим матеріалом завжди доставляє майстрині масу задоволення. Ну і, звичайно, при використанні мінімального набору інструментів, з фетру можна легко і швидко створити своїми руками щось  оригінальне, яскраве. Так виходить стильна прикраса. На січневому занятті у ТРЦ «Київ» ми зробили брошку-фіалку. А ще послухали баяніста  та під його мелодії легко творили свої прикраси, бо це були пісні наших студентських років, першої  закоханості, любові… А потім у бібліотеці-філії № 5 ми представили наші брошки читачам. Дякуємо бібліотекарям за надану можливість продемонструвати свої прикраси.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ