28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Основний Закон держави – Конституцію України. Цей документ увінчав той довгий і складний шлях українського народу з утвердження основ і законів своєї державності, який проходив через Конституцію Пилипа Орлика, Конституцію Української Народної Республіки.
Перший голова Генерального секретаріату Центральної ради Володимир Винниченко був одним з фундаторів законодавчих актів Української Центральної ради.
Володимир Кирилович Винниченко (1880 – 1951) жив так, що у неймовірних умовах він встигав скрізь: вчасно включитися у політичну боротьбу, здивувати найвибагливіших критиків літературними працями, зацікавити і шокувати театральну громадськість своїми незвично новаторськими п’єсами, витрачати моральні і фізичні сили на полеміку з критикою, вірити і зневірюватись, закохуватись і бути коханим, жити. Ним написано 14 романів, понад 100 оповідань, 23 драматичні твори, низка публіцистичних статей, щоденникові записи, листи, понад 100 власних картин.
З першого арешту в 1902 р. починається його одіссея по царських тюрмах, по чужих краях, його постійні переховування.
Постать Володимира Винниченка – знакова для української державності. Ведучи активне політичне життя, ставши одним із керівників Української Народної Республіки та готуючи перші державні програмові документи, Володимир Кирилович сподівався на можливість реалізації провідної ідеї, що наснажувала його як політика – «визволити усіх батьків-працюючих, усіх обдурених…, послужити народові, його пригніченим, поневоленим класам, у знищенні бруду й нечистоти…».
Спроба знайти компроміс з радянською владою і знову розчарування… «Ці місяці Голгофи навіки вилікують мене від роздвоювання. Тут, у соціалістичній совєтській Росії, я ховаю свою 18-літню соціалістичну політичну діяльність. Я їду як письменник, а як політик, я всією душею хочу померти».
Тепер його оголошено «поза законом», «ворогом народу», «старим вояком української контрреволюції…»
70-річчя від дня народження і 50-річчя літературної праці відзначав в атмосфері мовчанки одних і непристойних пасквілів інших.
Дослідниця Л. Залеська-Онишкевич зауважує: «Як письменник та політик, Винниченко в обох цих сферах помітний і оригінальний. Його книжкам судилося двічі народжуватися: коли Винниченко почав уперше друкуватися 1902 року і наприкінці 1980-х років, коли після довгих десятиліть замовчування його твори знову з’являються в Україні».
Твори Володимира Винниченка перекладені англійською, французькою, німецькою, російською, польською,голандською, норвезькою, іспанською, івритом, чеською, болгарською, італійською й татарською мовами.
В фонді нашої бібліотеки ви, шановні читачі, знайдете книги про життя та творчість В.К.Винниченка та його твори.
Немає коментарів:
Дописати коментар