Царська квітка
Конвалія нам зір милує,
Натхнення й втіху нам несе.
Вона, як фея, нас дивує,
І зустріч з нею, що нам принесе?
Мабуть, надію й сподівання,
В душі буяє пишний квіт…
Нестримного бурхливого кохання
Несе в собі цей білий цвіт.
У травні мила наречена
Пришпилить квітку до грудей,
Конвалія природою навчена
З’являтись у житті людей.
Хтось помилується у лісі,
Дівчисько в хату принесе.
Тендітна квітка на узліссі
Порадує, від суму нас спасе.
Конвалія – це царська квітка,
А що пахуча, над усе!
Своєю чистотою, мов лебідка,
Прогонить сум і настрій піднесе.
Я посаджу конвалію в саду,
І поливатиму її до крапельок роси…
Мале дівча до неї підведу:
«Це символ ніжності й краси!»
Немає коментарів:
Дописати коментар