«Він жив, щоб малювати, і малював, щоб жити.»

Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності. Мистецтво Полтавщини має власне неповторне обличчя, помітно вирізняється в загальному доробку українських митців, яскравою стрічкою вплітається у барвистий вінок образотворчості. Історія полтавського живопису дуже багата. Майстрам пензля належать твори, які стали частиною золотого фонду світового образотворчого мистецтва.

Полтавська земля щедро заколосилася славетними іменами Боровиковських, Марії Башкирцевої, Миколи Ярошенка, братів Кричевських… Безліч художників у своїй творчості досягли світового визнання. Через живопис можна виразити стан душі та внутрішній світ, глибинні переживання.

Але є художники, діяльність яких знайома фахівцям мистецтва, однак для широкого загалу їхня творчість залишається маловідомою.

Григорій Ксьонз. З’явився на світ у листопаді 1874 року в Миргороді. Про життя художника мало що відомо. В дитинстві переніс тяжку хворобу, внаслідок чого втратив мову та слух. Але у Григорія був талант до малювання, тож хлопець прибився до миргородських малярів, які здебільшого працювали над розписом церков. У них і вчився майстерності, ніяких спеціальних закладів не закінчував, був художником – самоучкою.

«Він жив, щоб малювати, і малював, щоб жити», - це про Григорія Ксьонза. Художнє ремесло було його єдиним засобом існування. Тривалий час жив з того, що, мандруючи селами та хуторами миргородської землі, писав портрети земляків, заробляючи цим на харчі та дах над головою. Отак, і ходив від хати до хати, залишаючи людям на згадку свої роботи, які ставали сімейними реліквіями на довгі роки. На них персонажі позують урочисто. Слід віддати належне власникам творів художника, на пропозицію передати картини музею, майже ніхто не бажав з ними розлучатися. Повага до свого роду, до предків – то теж скарб.

Художник малював пейзажі, натюрморти, жанрові картини. Ксьонз працював на ярмарках у Великих Сорочинцях, Савинцях, Біликах. Уже у поважному віці жив у будинку для пристарілих у Лохвицькому районі, де і помер.

Ось і все, що відомо про талановитого майстра. І справжнє диво в тому, що багато робіт митця дожили до наших днів.

Всіх, кого зацікавила талановита постать художника, його творча особистість, запрошуємо до читальної зали бібліотеки-філії № 5, щоб уповні насолодитися репродукціями картин з книг та більше дізнатися про його життя та творчість.

Завдяки художникам рідного краю примножується нев’януча краса, підтримується безцінна духовність, бережеться золота ниточка культури, що єднає минуле з сьогоденням.