Персональна виставка картин знаного в Полтаві реабілітолога Ігоря Лотиша

Продовжуємо публікацію кореспонденцій, репортажів та замальовок нашого постійного дописувача та активного волонтера Оксани Кравченко у циклі «Моя Полтава – мої роки і спогади». Сьогодні поговоримо про таланти Полтави.

У цей складний для України час  весняна персональна виставка Ігоря Лотиша, де сусідують пейзажі та натюрморти несе не тільки позитивні емоції, а й виражає суть українського мистецтва.

На вернісажі Ігоря Лотиша, відомого у краї реабілітолога, фотохудожника, книжкового ілюстратора,  мандрівник та риболова за спиною якого є 30 персональних виставок та участь в одній республіканській «Невловний птах!», присвяченій 300-річччю від дня народження філософа Г. Сковороди, зібралися друзі та поціновувачі його творчості. Він представляв на виставках  фотографії та твори образотворчого мистецтва, що експонувалися у бібліотеках, навчальних закладах та музеях обласного центру, також  районних міст Полтавщини. Всього ним зроблено 1500 творів. А нині у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка було показано 117 картин, виконаних у різних техніках, напрямках образотворчого живопису. Ми побачили всю палітру сучасного майстра від реалістичного до абстрактного напряму в живописі. На його картинах зображені різні міста країн світу, де він подорожував, їх жителі, будинки, вулиці, але головною пристрастю вже протягом двадцяти років залишається Україна. Промисловий і культурний мегаполіс, в якому змішалися в єдиному просторі дух старовини і ультрасучасні прагнення зодчих, закуті в бетон вулиці і квітучі сквери, парки… Міста України у всіх своїх проявах, настроях і формах постають перед глядачем на новій виставці Ігоря Лотиша. Роботи вирізняються яскравою грою світла і барв. Художник представив на полотнах всі пори року з їх тонкими нюансами, ледь вловимими відтінками та настроями. Ми бачимо стафаж на його пейзажах. Це невеликого розміру коні, собаки. Є тут і твори у жанрі «Ню». Всі присутні на вернісажі звернули увагу на автопортрет митця, що створено із використанням комп`ютерної графіки, настільки незвичним він є. 

На виставці на цокольному поверсі художнього музею полтавці та переселенці із Харкова, Лисичанська, Краматорська побачили багато натюрмортів. Тут іде ще формування почерку, видно впливи інших митців на творчість Лотиша. Вони тут відчутні, але це впливи висококультурні, високосмакові. Ігор Лотиш захоплюється авангардом початку двадцятого століття, але створює власний світ, власне авангардне мистецтво. Ця персональна виставка  навіює у відвідувачів відчуття душевної рівноваги. Розглядаючи картини земляка мимоволі внутрішньо відчуваєш, що нинішня весна буде передостанньою у протиборстві світла з пітьмою. Бо таке у твою свідомість навіюють картини пані Ігоря — художника з потужною мистецькою силою, що спрямована на творення і несе в собі віру в погожий завтрашній ранок.

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ