Микола Лисенко – автор національної музичної мови

Продовжуємо публікацію кореспонденцій та репортажів  волонтера і нашої  постійної дописувачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 262 матеріал і присвячено його пам`яті українського композитора Миколи Лисенка.

22 березня – день народження “гетьмана української музики” Миколи Лисенка (1842 – 1912 рр.) – композитора, музиканта, педагога, диригента. Його ім’я навіки стало відомим в Україні (назви вулиць, шкіл, інститутів…), без Лисенка неможливо уявити Полтави та Києва. 

Наприклад, ідучи вулицею Соборності ми проходимо повз коледж культури та мистецтв, що носить його ім`я. Микола Лисенко є засновником національної композиторської школи в Україні, його називають автором національної музичної мови. 31 березня 2023 року Полтавський академічний симфонічний оркестр представив грандіозний концерт, присвячений 181-й річниці від дня народження Миколи Лисенка. 

Концерт складався з двох частин. Першу представили твори класика української музики Миколи Лисенка і розпочалася вона із увертюри до опери «Тарас Бульба». За диригентським пультом стояв праправнук композитора-земляка. Микола Віталійович Лисенко — український диригент, був художнім керівником  Державного естрадно-симфонічного оркестру України,  а ще він є регент київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря, протодиякон Української Православної Церкви, і дуже схожий зовні на свого видатного предка. Є одним із керівників Міжнародного благодійного фонду ім. М. В. Лисенка, одним із співзасновників Міжнародного фестивалю класичної та сучасної української музики «Віковічні джерела». Він також — постійний співголова журі Дитячого конкурсу юних музикантів ім. М. В. Лисенка в Івано-Франківську. Праправнук  краянина наголосив, що 180-річчя його прапрадідуся не відзначали торік у Києві із-за початку повномасштабної війни.

 «Не всім відомо, що композитор належить до відомого козацько-старшинського роду. Предок його відомий історії, як соратник Максима Кривоноса Вовгура Лис. Дворянські та майнові права ватажок повстання отримав від гетьмана Дем’яна Многогрішного. Про предка композитора розповідали, що він з невеликим загоном козаків міг протистояти набігу турецької орди, володів силою вовка і хитрістю лисиці». – Поділилася на концерті блискуча ведуча Аліна Синяговська.

Модний, харизматичний, але відданий своїй культурі. Європейський українець – український європеєць. Ерудит, надзвичайно темпераментний, ентузіаст. І його життя було пов’язано з одним іменем: обох його дружин звали Ольга. А імена, які асоціюються з ним самим, – це опери “Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба”, навіть “Гамлет” та комічна дитяча опера “Коза-дереза”. Він створив музику для негласного гімну – “Молитва за Україну” (за радянського часу забороненого). Цей відомий вірш на слова Олександра Кониського починається словами “Боже великий, єдиний, Нам Україну храни”. Публіка не домовляючись устає, коли виконують цей твір. А у греко-католицькій церкві “Молитву за Україну” співають після відправи. 

Творчий шлях Лисенка часто називають продовженням подвигу Тараса Шевченка. Починаючи зі студентських років, одним з основних напрямків його діяльності було збереження для нащадків культурної спадщини Шевченка. Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів "Кобзаря" Т. Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. Також зі словами “Микола Лисенко” виникає асоціація: українські народні пісні. Мистецтвознавці стверджують, що Микола Лисенко як піаніст-віртуоз не просто формував своєю творчістю основи музичного виконавства, а всіляко намагався вивести своїх слухачів «з хуторянської обстановки в найширший європейський світ». Написана майстром “Українська сюїта” викликала справжній фурор. До цього часу ніхто з композиторів не поєднував народну творчість і канонічні танцювальні форми. Менше знають у Полтаві про обробку духовних співів. Але йому належать музика і на теми зарубіжної класики – наприклад, увертюра до “Гамлета”. А ще – саме завдяки Миколі Лисенку маємо сьогодні ту форму концерту, до якої звикли.

Друга частина концерту була присвячена творам Левка Ревуцького, Мирослава Скорика та Віталія Скакуна. За диригентським пультом сидів Народний артист України Віталій Скакун. В обох частинах звучала не лише інструментальна музика, а й вокал.

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ