Продовжуємо публікацію матеріалів волонтера і читачки Оксани Кравченко із циклу «Моя Полтава – мої роки і спогади».
У бібліотеці № 5 6 квітня пройшов захід у рамках проєкту «Етнографічні зустрічі з краєзнавчим музеєм», присвячений святу Великодня. Цей захід ніби підвів своєрідну риску у році роботи моєї авторської програми з переселенцями. Вони ознайомилися з усіма святами та особливостями їх святкування на Полтавщині, у країнах-сусідах.
«Слово «пасха» походить з єврейської мови, де воно звучить як «песах», і перекладається як «вихід», «перехід». – Розпочала лекцію Марія Пісцова, завідувач відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, для переселенців із Харкова, Лисичанська. Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованої. Вони йшли пустелею довгих 40 років, не одне покоління людей змінилося за цей час, жоден із тих, що народилися у неволі, не дійшли до свого нового дому. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи. Англійська назва Пасхи, Easter, походить від імені англо-саксонської богині зорі, Eostre. У нас ця богиня більше відома під ім’ям Іштар (і відповідного йому грецьке ім’я Hestia, німецьке Eostre, Ostarta, Литовське Austra).
Говорили у читальній залі бібліотеки про Великоднє привітання. «Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній. За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес. Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!". До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового». – Поділилася Марія Пісцова, завідувач відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Фундаторка цього проєкту для переселенців із Сум, Харкова, Чугуєва, Донецька, Лисичанська, Краматорська та Запоріжжя, Маріуполя, бо саме такою була географія відвідувачів цих заходів.
Науковець Марія Пісцова поділилася інформацією про те, чому печуть паски. За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба. Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби. Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми. Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким. Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
Пані Марія провела спеціально для переселенців майстер-клас із виготовлення пасхальних яєць. Під час заходу переселенці та полтавці зробили крашанки на дерев`яній основі. Так що тепер у всіх є такі незвичні святкові яйця. Дякуємо Марії Пісцовій за відеопрезентацію та майстер-клас. А проєкт «Етнографічні зустрічі з краєзнавчим музеєм» продовжується до кінця місяця в цій бібліотеці, отож запрошуємо на наступну зустріч із науковцями музею 11 квітня в 14.00.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар