Продовжуємо цикл «Моя Полтава - мої роки і спогади» Оксани Кравченко. Влітку так хочемо прохолоди, тому, може, доречно згадати останній мистецький захід 2021 і перший захід 2022 рр.…
Саме такий захід ось вже понад 25 років проходить у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського на радість мешканців обласного центру. Започаткувала його в ХХ ст., понад 25 років тому, тодішній директор відділу Галина Вікторова, лауреат щорічної мистецької премії ім. М. Ярошенка. І з її легкої руки цей проект спільно з Обласним центром Народної творчості та культурно-освітньої роботи, у особі Мілени Майорової, і Обласного осередку НСМНМУ, у особі Віктора Фурмана, майстра різьблення на дереві та килимарства, мистецтвознавця, заслуженого працівника культури України, який багато років очолював спілку народних майстрів, став традиційним і щорічним. Нині цей проект гідно продовжує Марія Лагода, наймолодший керівник відділу ПОУНБ ім. І.П. Котляревського та аспірантка ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Тут спілка народних майстрів народної творчості України підводить підсумки своєї роботи і відкриває обласному центру нові імена митців, котрі працюють у жанрах декоративно-ужиткового мистецтва. Не став винятком і 2021-й, хоча це вже 2-й рік за умов карантину. На вернісажі у бібліотеці представили свою творчість відомі автори і ті, що вперше взяли участь у цьому проекті. Учасників та гостей заходу привітали: директор Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірина Удовиченко; голова Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Пілюгін; директор обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Полтавської обласної ради, доктор філософії Дмитро Соколов та ведуча заходу – завідувачка відділу ОЦНТ КОР, заслужена майстриня народної творчості України Наталія Свиридюк.
Тут показали свою майстерність 30 людей у різних техніках, напрямках і темах. Серед новачків проекту треба назвати кременчужанку Оксану Бойко, художницю, письменницю, журналістку і галеристку, котра увірвалася минулого літа у мистецький простір Полтави і підкорила мешканців обласного центру не лише майстерністю, а й своїм інтелектом, мистецтвом ґречності. Читачі найбільшої книгарні краю оцінили її ніжні «Ромашки», які не в`януть, та натюрморт «Побачення весни з зимою», де показала авторську ляльку-мотанку полтавської майстрині Наталки Свиридюк, (у техніці акварелі). Цікавий кіот із дерева до ікони «Іверська», оздоблений пишним різьбленням, предствив полтавчанин Юрій Панкевич, майстер церковного мистецтва. Жінки на вернісажі милувалися головними уборами Олександри Герасименко та жіночими прикрасами Світлани Бібічкової. Жодного байдужого не залишили витинанки Наталії Сташкевич, як, наприклад, «Рух вічності». Сподобалися витинанки Тетяни Ваценко та її вірші для дітей, у авторському виконанні. Ціла міні-виставка була показана плетених виробів із природних матеріалів, серед яких дідух Валентини Ялосовецької. Найбільше творів привезено із двох навчальних закладів краю - Опішнянського державного художнього ліцею ім. В. Кричевського - порцеляни, баранці, барила з глини, де ручне ліплення та розпис, також Решетилівського художнього професійного ліцею - вишиванки, виконані у техніках - лиштва, солов’їні вічка, вирізування, мережка, «стовпчик» та інші… Та найбільша увага на заході була прикута до виступів двох чоловіків: Миколи Степаненка, політичного і громадського діяча, письменника, публіциста, директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Н. А. Назарбаєва та директора науково-просвітницького центру «Відродження» Товариства «Знання» України, також кандидата сільськогосподарських наук, мецената Михайла Колісника, який є головою фермерського господарства «Златопіль». Вони розповідали про історію створення і роботу над барельєфом Василя Устимовича за графічним ескізом Оксани Бойко. Це декоративне панно увічнює пам'ять видатного кременчужанина, лікаря, мецената, засновника дендропарку «Устимівка» Василя Устимовича. А ще нагадали присутнім, що у 30-ті роки ХХ ст. на Україні було два дендропарки - «Софіївка» та «Устимівка». Віталій Ханко. мистецтвознавець, член міжнародної Асоціації арт-критиків, заслужений працівник культури України сказав у вітальному слові, що виставка має глибоке коріння; поєднує давнішність і сучасність; людина-стиль-модерн і наратив. А ще наголосив, що декоративне панно, над яким декілька місяців працював Микола Степаненко, показує для широких мас об`ємний та позитивний образ нашого земляка із аристократично-козацького роду.
Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ
Дякуємо бібліотекарям та автору за цікавий матеріал. Переселенці із Харкова, Луганська, Лисичанська.
ВідповістиВидалити