«Лисичка, Котик і Півник»

Продовжуємо цикл інформацій та репортажів, нарисів  активної жінки і полтавки у п’ятому поколінні Оксани Кравченко «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Якщо ми перегорнемо сторінки історії, то актори-лялькарі, лялькові театри відомі ще з античної літератури, є відомості про те, що ще в Давньому Єгипті відбувалися театралізовані вистави релігійного змісту з використанням ляльок-богів.

Поширений цей вид мистецтва був і на таємничому Сході — в Китаї, Японії, Індії, Індонезії… А в ХІХ столітті лялькові театри стали настільки модними, що навіть світила світової літератури — Жорж Санд, Анатоль Франс, Моріс Метерлінк і Бернард Шоу писали п’єси для лялькових театрів.

У липні мій проєкт «Казка» для дітей переселенців  продовжив свою роботу. Актори Полтавського академічного обласного театру ляльок  на День Івана Купала  у читальній залі бібліотеки-філії № 5 чудово зіграли  українську народну казочку  про тварин «Лисичка, Котик і Півник». Заслужена актриса України Анжеліка Остапенко перевтілилася у Лисичку,  актор Валерій Ситник став Півником, ляльковод 1 категорії Ігор Яковенко – Котиком, провідний майстер сцени Юлія Врублевська – Зайцем, а провідний майстер сцени Ніна Вербенко зіграла Пилипка. Від імені переселенців із Харкова, Маріуполя, Донецька та областей і Чугуєва  висловлюю велику вдячність високопрофесійним акторам нашого театру за те, що вклали душі  та з гумором зіграли виставу.

На маленьких глядачів чекає іще одна казка у липні. Отож 14 липня ми знову зустрінемося  о 10.00 у затишній читальній залі гостинної бібліотеки-філії  № 5 МЦБС., де працює гарний колектив жінок, які люблять театр і лялькарів і все життя пропагують українську літературу, а тепер і творчість Полтавського академічного театру ляльок. 

 До нових зустрічей  і на сторінках блогу «Бібліомозаїка», адже коли звучать гармати, то музи не мовчать і я теж...

Оксана Кравченко, член НСЖУ та МСПУ