Одним рядком про вернісаж в Полтаві

Цикл матеріалів  Оксани Кравченко  «Моя Полтава - мої роки і спогади» продовжується в липні.

У  Полтавському художньому музеї ( галереї мистецтв ) ім. М. Ярошенка відкрилася 1 персональна виставка живопису Кристини Сіренко, архітектора за фахом.

Вона - випускниця Полтавської художньої школи та Полтавського технічного університету ім. Ю. Кондратюка. У 2012 р. з відзнакою закінчила магістратуру за спеціальністю «Містобудування».  У дитинстві займалася у художній  студії Тетяни Задорожної. Нині працює  на підприємстві «Глоубкор» дизайнером. Хоче віддати всі сили творчості, стати вільним художником..

Малювати вона почала під час карантину 2020 року, спочатку акварелі, згодом перейшла на олійні фарби. Вона представила виставку «Неіснуючий світ»,  де 24 картини -  це її світ, де емоції, думки і  роздуми молодої жінки та матері. Разом із чоловіком Вадимом вона виховує сина Тихона, якому 6 років.  

На полотні її  твори плавно переходять на боки картин і тому їх можна використовувати без рамочок. Так експозиція продовжується за межами твору. Вона робить не так, як більшість її ровесників-художників, за рамками усяких правил і від душі. Свою творчість Кристина відносить до поп-сюрреалізму. Цей напрямок зародився в 1970-х на західному узбережжі США,  в Лос-Анджелесі. В основі напрямку лежали сучасні на той момент тенденції в коміксах, татуюваннях, експериментальній ілюстрації, панк-року та стріт-арті. А якщо шукати глибші корні, то тут є зв'язок із дадаїзмом, сюрреалізмом і фовізмом. Альтернативна назва поп-сюрреалізму – лоуброу, що означає «примітивний» або «бульварний».

На вернісажі картини представлені у двох темах: сім`я птахів (курки та півника); моральні цінності родини - «Матуся», «Татусь», «Родина в очікуванні», «Малеча» - своєрідне родове дерево і собаки з речами, що символізують моральні чесноти, як щирість, відвертість та наївність, як , наприклад, роботи «Мопс з другом», «У кожного свої іграшки», «У гонитві за мрією»,  «За крок до мрії». Є квіти, наприклад, «Соняшники», «Яблуні»,  і фрукти, як  «Груші», «Яблука», «Гранати» із яких Кристина починала. Вона малює акриловими, олійними, аерозольними фарбами, маркерами. Всі твори написані в 2021 році на сірому тлі яскравими кольорами, що б’ють в очі, як нічна реклама у місті. Ця виставка показує модель альтернативної картини світу, не позбавлена гумору. 

Мама Ольга Миколаївна Гриценко, очільник Кременчуцької міської організації НСХУ, сказала про життєрадісні кольори картин і що була б рада такому члену спілки, як її донька. А Максим Юхно, у якого навчається нині в студії, підкреслив на вернісажі : «Кристина має свій стиль, почерк і творить красу!».

Оксана Кравченко член НСЖУ та  МСПУ