Серія книг Бібліотеки Шевченківського комітету. Дмитро Луценко

У серії Бібліотеки Шевченківського комітету великою популярністю користується книга Дмитра Луценка «Усе любов’ю зміряне до дна».

Дмитро Омелянович Луценко – Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, видатний поет, автор популярних улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик.

Вихований українською землею і рідною матір’ю, поет є палким патріотом України.

Його поезія близька кожному, тому й полюбилася людям. Вона про любов, отчу землю, вірність, про те, чим живе людина, його образи взяті із самого життя. Секрет творчості Дмитра Омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, яка від колиски навчила дитину дивитись на людей через свій пречистий цвіт. І така ж свята, як вишня стоїть у Березовій Рудці біла хата, це велике українське диво. «Хата моя, біла хата» - це символ України. І Україні поет віддає найкращі свої почуття. Багато чудових поезій написав митець про мальовничий куточок своєї малої Батьківщини на Полтавщині, де він народився. Ще з раннього дитинства зачарували його народні пісні, співали їх батьки, люди працьовиті і голосисті. Поетом – ліриком його народила мама. Першу збірку «Дарую людям пісню» благословив сам Володимир Сосюра. Луценко писав про такі вічні цінності – любов, дружбу. Вони не можуть бути неактуальними, бо вони вічні.

Я тебе, як мрію, зачарую,

Край воріт простою до світання

І на згадку серцю подарую,

Не журлинку – первоцвіт кохання.

У творчому доробку поета понад десять поетичних збірок, які перекладені багатьма мовами світу.

Великому загалу Дмитро Луценко відомий, як автор пісень. Стати поетом – піснярем йому продиктувала доля. Найвідоміші пісні художника слова – «Києве мій», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та багато інших. Поет працював з більшістю популярних композиторів, зокрема з Ігорем Шамо, Левком Ревуцьким, Олександром Білашем, Платоном Майбородою та іншими. У цій співпраці народилося понад триста пісень. Важко знайти співака 60 –х – 80-х років ХХ століття, які б не виконували пісень відомого поета. Виконують їх і сучасні артисти.

У 1976 році Дмитро Луценко та Ігор Шамо стали лауреатами Шевченківської премії за ряд пісень. Вони були першими лауреатами, які отримали премію за написання пісень. Слово поета зачіпає найтонші, найніжніші струни народної душі.

У 2001 році заснована премія імені Дмитра Луценка, яку вручають найкращим співакам, композиторам, поетам. А в рідному селі Березова Рудка кожного року проходить величезне й красиве свято – фестиваль «Осіннє золото».

Його  пісня – в душі народу. Із яких джерел черпав творчу й життєву снагу поет? Про цікаві факти із життя та творчості митця можна дізнатися, завітавши до бібліотеки-філіалу №5.

У чому ж секрет популярності його пісенної творчості? У правдивому, емоційному розкритті душевного тепла людини, її невмирущого прагнення до справедливості і добра. Поетичні образи, узяті поетом-ліриком із самого життя, близькі кожному, тому й полюбилися людям. Тож, причащаймося до таїнства його слова, від якого стає добре й сонячно на душі.

Для мене багато не треба,

Щоб ласку і добрість пізнати;

Лиш просвіток рідного неба

Та затишок теплої хати,

 

Та житнього хліба шматочок,

Та цвіту, що сяє калинно,

 

Та іскру краси твоїх дочок

Чорнявих царівн, Україно!

 

Для мене багато не треба,

Щоб серце забилось раптово.

Лиш латочку рідного неба,

Та матері лагідне слово…

 

                 /Дмитро Луценко