Продовжуємо цикл репортажів «Моя Полтава – Мої роки І спогади» читачки Оксани Кравченко.
Захід під назвою «Вечір української труби» пройшов у рамках проєкту «Музика нас поєднала». У ньому брали участь Артисти Полтавського академічного Симфонічного оркестру - трубачі Андрій Войтенко, Антон Оніщенко та Антон Оріщенко і піаністка Тетяна Франчук.
Труба - це універсальний музичний інструмент. Спектр застосування її дуже різноманітний - симфонічний, духовий, естрадний оркестри, джаз, фанк, ска - джаз, рок і багато інших музичні напрямки. Тембр труби - яскравий, чистий, трохи різкуватий, дуже часто привертав увагу композиторів різних епох. І.С. Бах, Л.В. Бетховен, І. Брамс, Ф. Ліст, К. Дебюссі, Д. Верді, Ж. Бізе. Д. Гершвін, Г. Малер, М. Мусоргський, М. Равель, М. Римський-Корсаков, А. Скрябін, Д. Шостакович, П. Чайковський, Д. Верді та багато інших довіряли трубі сольні моменти. Труби зазвучали в урочистих, героїчних, а іноді і ліричних епізодах. Тому наші артисти вважають трубу королевою оркестру, а от праця трубача така складна, як праця шахтера. Сьогодні трубачі у тренді.
Андрій Войтенко, який є і викладачем Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка, вів захід і розповів про те, що труби роблять з латуні, або міді, рідше — зі срібла та інших металів. Вже в античності існувала технологія виготовлення інструмента з одного суцільного листа металу. Труба власне являє собою довгу трубку, яка згинається виключно для компактності. Вона злегка звужується біля мундштука, розширюється біля розтруба, а на інших ділянках має циліндричну форму. Така форма трубки надає трубі її яскравий тембр. Основним принципом гри на трубі є отримання гармонійних звуків шляхом зміни положення губ і зміни довжини стовпа повітря в інструменті, що досягається за допомогою механізму вентилів. На трубі застосовується три вентилі, що знижують звук на тон, півтон і півтора тони. Одночасне натискання двох або трьох вентилів дає можливість знизити загальний лад інструменту до трьох тонів. Таким чином, труба отримує хроматичний звукоряд.
Він поділився, що труба з давніх часів використовувалася як сигнальний музичний інструмент, за рахунок свого пронизливого звучання вона вчасно сповіщала про небезпеку, привертала увагу і підтримувала бойову відвагу. А в польському місті Кракові мешканці й досі зберегли історію про героя-дозорного, який незважаючи на поранення, зміг попередити жителів про небезпеку, що насувається. Він встиг вчасно подати знак про наближення ворожого війська в мідну трубу, однак до кінця так і не дограв. І нині у місті позивний сигнал - це мелодія, яка раптово обривається на останньому звуці.
Дві труби, одна срібна, інша бронзова, були знайдені в гробниці єгипетського фараона Тутанхамона. Були припущення, що вони мають магічну силу і їх звук може викликати початок війни. На цих інструментах зіграли 1939 році, незадовго до Другої світової війни, також труби звучали перед війною в Перській затоці в 1990 році, і не так давно на бронзовій трубі грали знову, за один тиждень до єгипетської революції 2011 року…
На зустрічі ми ознайомилися із структурою інструменту, історією, її роботою, відомими виконавцями. На вечорі прозвучали твори епохи середньовіччя, серед них сонати Джозе Бідіна де Вейсморієра, а також твори наших сучасників, як києвлянки Жанни Колодуб «Ліричне інтермецо». На вечорі ми слухали знайомі твори Миколи Лисенка та всесвітньо відомий твір «Щедрик» для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку XX століття. Він після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія) та в США у 1922 році, став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі.
Полтавські трубачі комфортно та впевнено почувалися в різних жанрах: від класики до сучасності.
Оксана Кравченко Член НСЖУ та МСПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар