четвер, 14 травня 2020 р.

Літературний салон

Зустрічі, спілкування, знайомства відбуваються сьогодні онлайн. Фейсбук робить дива, саме ця
популярна соціальна мережа допомогла нам, працівникам бібліотеки, знайти людину, чиї вірші надруковані на сторінках обласної газети, вразили, зачарували, схвилювали, здивували.

Знайомтесь – Олександр Лук’яненко, наш земляк, поет, драматург, науковець. Докладніше про мистецьку, наукову діяльність, нагороди, коло вподобань Олександра ви можете прочитати у Вікіпедії, вільній енциклопедії.

Я, напевне, заплутався трохи
І зійшов, потонувши в думках,
На зупинці не тої епохи
Із валізкою мрій у руках.
«Ви місцевий?» - кричать на пероні.
А й не знаю... Дивлюсь на квитки...
Тільки вчора несли мене коні,
А сьогодні уже літаки...
«Ні, не звідси, - з платформи шепочуть. -
Світ по-іншому диха уже».
Озираюсь - все рідне напрочуд
І водночас до болю чуже.
«Ти у мандрах?» - питає хлопчина
І у профіль вдивляється знов.
«Певне, так... Та не знаю причини...»
Він сміється: «Причина? Любов!..»
Що ж, тоді не предивно нітрохи,
Раптом тут заблукали усі!..
...І з вокзалу своєї епохи
Замовляю у завтра таксі.
                                               Олександр Лук’яненко


1 коментар:

  1. Вірш перегукується з моїм відчуттям часу, дивно, що не я написав ці рядки

    ВідповістиВидалити