Поетичні рядки від Наталії Святцевої

Невже. Не втік. Не забарився.

Під вечір врешті решт з’явився.

Несамовито галасує.

У шибки стукає. Гуртує

До купи всі свої нитки,

І хмару смика, мов корову;

Вона ж зітхає залюбки,

Випорожняє боки, й знову

За ним летить:"Не відпущу!"

Усе прощається дощу.

14.04.20.snv INDNJ