Продовжуємо публікацію циклу репортажів «Моя Полтава – мої роки і спогади» волонтера Оксани Кравченко.
Мій 16 проєкт у 2022р. «Етнограічні зустрічі з Полтавським краєзнавчим музеєм». Перша зустріч 10 листопада присвячена ткацтву, яку провела Ірина Олексіївна Власенко, старший науковий співробітник відділу етнографії, у бібліотеці-філії №5. Назва заходу «Ткацтво – найпоширеніший вид народного мистецтва Полтавщини».
Матеріалом для розвитку ткацтва стали прядильні волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону. Це стало закономірним, вважаючи те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток. Найвірогідніше, що поперед лляного та конопляного матеріалу була найбільш використовувана вовняна пряжа, адже коноплю, а тим більше льон почали вирощувати набагато пізніше за користування вовною. З появою ниток рослинного походження обробка волокон та прядіння пряжі для створення тканини стало одним з найважливіших хатніх занять у кожній родині в селах. Для більш зручного прядіння створили веретена, на нижній кінець яких натягували кружальця з глини або каменю – так звані пряслиця. Вони підсилювали обертання веретена. Так робили перші оптимізації в процесі ткацтва. Прядіння та ткацтво мало свого покровителя – на Київській Русі це була богиня Мокош. Князь Володимир Святославович свого часу залучив її до поганських богів. Її зображення знайшли на невеликому фрагменті верстата для ткацтва. Предки вірили в силу Мокоші, сподівались на її допомогу та захист, що вона збереже їх від злих сил та нечисті.
Ірина Власенко розповіла про історію розвитку прядіння і ткацтва на Полтавщині та про музейні колекції тканих, вибійчаних, виробів килимарства, сучасний стан розвитку цього виду народного мистецтва і майстрів сьогодення.
Ткацтво – один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури нашого народу.
Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ
Добре, що для нас-переселенців зробили такий проект. Ми ознайомилися із одним із найвідоміших на Україні народним промислом Полтавщини. Дякуємо за захід та публікацію на блозі, який і нам став близьким. Переселенці із Запоріжжя та Харкова.
ВідповістиВидалити