Про екосвідомість

Продовжуємо цикл публікацій волонтерки Оксани Кравченко «Моя Полтава – мої роки і спогади». Це 227 матеріал.

Сьогодні розпочала новий 15 проєкт «Екологічне виховання» спільно із Полтавським обласним краєзнавчим музеєм ім.. В. Кричевського  та бібліотекою-філією № 5. Перша листопадова відео презентація має назву: «Екожиття: поради для свідомих і відповідальних». ЇЇ прекрасно провела Олена Штитьова¸ яку полюбили переселенці із Харкова та області, Луганщини та Донеччини за участю в проєкті «Музика нас поєднала». На заході переселенці ознайомилися із книжковою виставкою, присвяченій екології Полтавщині.

«Сьогодні ми з вами поговоримо про екосвідомість як дуже багатогранне поняття і окремо зупинимося на кожному його аспекті.  Екологія – це наука про взаємозв’язки, закономірності відносин між організмами та довкіллям. Отже, коли ми говоримо про екосвідомість, маємо на увазі життя в гармонії з навколишнім середовищем, грамотну взаємодію з ним, побудовану на принципах поваги, раціональності, тощо». – Так розпочала зустріч  пані Олена.

Зупинилася пані Олена на  змінах в масштабах планети, що відбуваються  в наш час в результаті бурхливої діяльності виду homo sapiens.  Одна з них – це глобальне потепління, яке викликає багато суперечок – чи воно справді є, чи то тільки міф. Кожен вирішує для себе, у що йому вірити. А науковий співробітник музею навела прості факти. Ще одна екологічна проблема світового значення – кислотні дощі. Від масштабів цілої планети  ми перейшли безпосередньо до окремої людини. З’ясували, в якому стані знаходяться наші вода, повітря і грунти, а також біорізноманіття, і що кожен з нас може зробити, щоб покращити цю ситуацію.

Почули переселенці про користь  листяногоий опаду, залишеного на землі. Адже опале листя захищає корені зелених насаджень від вимерзання. Це особливо актуально у нашому регіоні в останні роки, коли через зміну клімату почастішало таке явище, як мороз без снігу. А ще продовжує тривалість життя рослин в 1,5 – 2 рази. Також слугує цінним добривом і створює сприятливі умови для комах. Являється кормовою базою для птахів.

Акцентувала увагу слухачів О. Штитьова і на співвідношенні планети і води. Подивилися ролик про те, як сортують і мінімізують сміття. Із зацікавленням переглянули переселенці ролик  про рюкзак із петпляшок, адже окрім тканини із перероблених пет-пляшок виготовляють також полієфірне волокно, наповнювач для м’яких меблів і подушок, синтепон та інші утеплювачі.»

Окремо стоїть питання утилізації небезпечних відходів. У нашому побуті це, як правило, батарейки, люмінесцентні лампи, рідше – ртутні термометри, акумулятори тощо. Пунктів збору батарейок безліч – майже в кожній організації, школі, магазині. Також батарейки, лампи і термометри з 2019 року у Полтаві збирає «Екобус» - спеціальний автомобіль полтавського КАТП-1628, який безоплатно збирає від населення відходи, що потребують специфічної утилізації. Екобус щодня зупиняється у різних місцях, графік його роботи складають на місяць. Цей графік можна знайти за запитом «Екобус Полтава», і вибрати день, коли стоянка «Екобусу» буде у зручному для вас районі міста. Складніше із розбитими лампами та термометрами – їх на утилізацію не приймають», - сказала Олена Штитьова. – «Ще кілька прикладів зменшення кількості відходів з особистого досвіду. Вологі серветки – від них можна відмовитися, замінивши їх хусточкою і пляшкою з водою. Намочили хусточку, витерли руки, хусточку опісля випрали. Може, це трохи складніше, але воно того варте. Вологі серветки містять пластикові волокна, які не піддаються біологічному розкладанню, тому сильно засмічують навколишнє середовище, а ще завдають шкоди тваринам, які їх з’їдають. Кетчупи і різноманітні соуси у м’яких упаковках. Після використання всередині упаковки залишається ще певна кількість соусу. Якщо упаковку в такому виді викинути на смітник, її вміст скоро почне гнити і виділяти гази, в результаті скупчення яких на сміттєзвалищах бувають вибухи і пожежі. Тому кожну подібну упаковку я розрізала, полоскала у воді і викидала вже без залишків продукту. Згодом знайшла альтернативу і тепер купую соуси тільки в скляних банках. А банки потім відношу на ринок, де їх охоче розбирають продавці домашніх продуктів. 

Віднедавна у моєму рюкзаку поселилась багаторазова чашка для кави. Якщо вірити етикетці, вона на 40 відсотків складається із соломи. Та як би там не було – одна чашка замість безлічі одноразових стаканчиків – це вже плюс.  До речі, про одноразовий посуд. Ви напевно не раз бачили у продажу посуд під маркою «еко». На етикетках в подібних випадках пишуть, що дана продукція не шкодить природі, оскільки швидко розкладається. В більшості це неправда, бо яким би картонним не був стаканчик, в ньому обов’язково є інший матеріал, який запобігає протіканню, а значить, біорозпад його уже під питанням. На жаль, нині проблема одноразових речей стосується не лише серветок чи стаканчиків. Мова про такі  речі домашнього вжитку, які теоретично можуть використовуватися багато років, а в реальності зношуються менше ніж за рік. Одежа, взуття, інструменти, побутова техніка, домашній текстиль, меблі, автомобілі. Якщо вибирати покупку найдешевшу серед аналогічних товарів, то в більшості випадків виявиться, що цей товар «одноразовий», розрахований на те, щоб найближчим часом ви купили ще один і знову витратили гроші. А на сміттєзвалищі – поповнення. Отож, зараз як ніколи актуальна вже давно сказана фраза: «я не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі. Ніколи не пізно зробити крок у напрямку екосвідомості, життя в гармонії з світом. Кожен такий крок робить нас кращими людьми, гідними щасливо жити на планеті Земля.».

Оксана Кравченко член НСЖУ та МСПУ