Реалістична графіка у кафе «Венера»

Продовжуємо цикл нарисів та кореспонденцій  нашої читачки та волонтера Оксани Кравченко «Моя Полтава – мої роки і спогади».

Лейтмотивом персональної виставки  нашої сучасниці Ольги Синьокої-Пятикової стала популярна пісня  про Полтаву, рядок із неї дав назву цій виставці у кафе «Венера», що розташоване у житловому масиві «Династія» у мікрорайоні Алмазний.

У ній є приспів: «Усі дороги пройшов на світі, Аби зігріло очей твоїх світло! Моя Полтава на тебе схожа, А без Полтави я жити не можу!». Саме так думає художниця: « А без Полтави я жити не можу!». Тому гімном місту стала ця виставка графіки. Тут показано 24 картини. 12 – це пейзажі  міста і 12 – рослини. Графіка Ольги сучасна й своєрідна, у своїх картинах автор використовує полтавські мотиви й показує у цих образах власне бачення навколишнього світу. Робота художника-графіка, вона важка, це – творчість яка потребує багато часу і  витримки. Все-таки більшість робіт цього вернісажу  – це міські краєвиди створені мисткинею, що сповідує ідеї реалізму.

Ольга тонка творча особистість, яка має великий внутрішній світ. Ольга малює окремі куточки нашого міста, зображення природи, інтер`єрні замальовки. Графіка свідчить про високу професійну майстерність випускниці Полтавського технічного університету імені Юрія Кондратюка. Вона має власний мистецький погляд. Їй притаманні безперервність творчих шукань, свідченням чого є і ця осіння виставка в новому кафе.  Творчість  Ольги вишукана й елітарна, осягнути її можна лише за допомогою почуттів та розуму. 

Ті, хто прийшли  на осінню  виставку, збагатилися естетичними враженнями, перед ними відкрився новий вимір – вимір мистецтва. Переселенці  із Харкова і області, Лисичанська подякували пані Ользі за можливість знайомитися із сучасними тенденціями українського мистецтва та відмітили роль її графіки у збереженні архітектурного пейзажу історичних пам’яток Полтави.

Оксана Кравченко , член НСЖУ та МСПУ